Заклади культури і парки
- районний центр культури, дозвілля і мистецтва — головний культурний осередок Дунаєвеччини;
- 2 бібліотеки, в тому числі Дунаєвецька центральна районна бібліотека, що ще в червні 1998 року стала лауреатом республіканської премії імені Д. Яворницького, і це був перший лауреат цієї премії серед районних бібліотек України;
- кінотеатр «Мир» (районна кіновідеомережа);
- Будинок творчості школярів— тут проводиться чимало культурних заходів, працює низка творчих колективів. Так, духовому оркестру та ляльковому театру «Капітошка» Дунаєвецького Будинку творчості школярів згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України № 472 від 21 червня 2006 року «Про присвоєння та підтвердження почесних звань "Народний художній колектив" і "Зразковий художній колектив" присвоєне звання «Зразковий художній колектив».
У Дунаївцях є 2 парки. Зокрема, на території Лікарняного парку розташована центральна районна лікарня, а наприкінці XIX — на початку ХХ століття це був маєток пана Завойка. Основу паркових насаджень становлять дерева місцевих порід. Вони сьогодні досягли значних розмірів: сосна звичайна — обхватом 1,98 м, ясен звичайний — 3,03 м, липа серцелиста — 5,06 м, клен платанолистий — 2,60 м, акація біла (робінія звичайна) — 2,86 м. У парку селиться багато видів птахів.
Музеї та краєзнавство
У Дунаївцях функціонує 3 музеї (в тому числі 1 державний):
Дунаєвецький районний історико-краєзнавчий музей (майже 2 тисячі експонатів) — розташований в історичній будівлі по вулиці Шевченка, 31; державний музей, висвітлює історію Дунаєвецького краю.
Музей історії суконної фабрики — розташований на вул. Леніна, 5; створений 1967 року; розповідає про історію становлення й продукцію Дунаєвецької суконної фабрики.
Музей історії освіти Дунаєвеччини — відкритий на початку жовтня 2009 року музей на громадський засадах розповідає переважно світлинами й документами зі стендів про розвиток освітянської галузі на Дунаєвеччині.
У місті тривалий час працює видний культурний діяч Віктор Степанович Прокопчук, який не лише зробив і робить чимало для розвитку культури міста й району, зокрема стояв безпосередньо біля витоків створення місцевого історико-краєзнавчого музею, а й організував краєзнавчу роботу на місцях.
27 травня 1993 року в місті під егідою Інституту історії України НАНУ, Всеукраїнської спілки краєзнавців за участю викладачів Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту відбулася наукова краєзнавча конференція «Дунаївці: їх роль і місце в історії Поділля». В подальшому такі конференції стали регулярними, і 2003 року відбулася п'ята (ювілейна) науково-краєзнавча конференція, приуроченої 600-річчю першої згадки про місто Дунаївці та 80-річчю утворення Дунаєвецького району. Недаремно кам'янець-подільський дослідник Лев Баженов відзначає, що зараз спостерігається «небачений розвій нинішнього краєзнавства [на Хмельниччині], який за більшістю показників перевершив попередні здобутки в цій галузі». Нарешті, 18 вересня 2008 року в Дунаївцях відбулася чергова Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Дунаєвеччина в контексті історії України», присвячена 605-ій річниці з часу першої згадки про місто Дунаївці і 85-річчю утворення Дунаєвецького району. Її організаторами виступали Дунаєвецькі районна рада, районна державна адміністрація, міська рада, районна бібліотека і районна організація Всеукраїнської спілки краєзнавців, а також Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка — Центр дослідження історії Поділля Інституту історії України, що функціонує на його базі, університетська наукова бібліотека. На заході виступили 65 доповідачів, і вже традиційно за його результатами було видано черговий (уже IV-й) випуск наукових праць «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій».
Фольклор і література
Поділля і, зокрема Дунаєвеччина, є відносно добре вивченим регіоном фахівцями української фольклористики, — тут у різний час було записано низку фольклорних творів, зокрема історичних переказів і легенд, в першу чергу, про найпопулярнішого персонажа подільської народної творчості Кармалюка, а також про оборону рідного краю від татарських і османо-турецьких нападників, про Визвольну війну українського народу (1648—54). Так, у сами́х Дунаївцях, у період 1955—56 років від пенсіонерки Ф. Ю. Агафонової С. М. Бурштейну вдалося записати декілька переказів з циклу про Устима Кармалюка, один з яких «Він чоловік добрий» жінка чула від своєї бабусі Г. Г. Павловської, яка особисто бачила Кармалюка, та й дія цього переказу про зустріч двох жінок з народним месником відбувається безпосередньо в містечку.
У наш час у Дунаївцях творять поетичні таланти. Так, на 13-му Всеукраїнському фестивалі поезії та авторської пісні «Сліва-фест», що відбувався 13 лютого 2009 року в приміщенні планетарію в Києві зусиллями подільського громадського діяча Сергія Пантюка і за сприяння Мистецького об'єднання «Остання барикада» та Благодійного фонду «Смолоскип», взяли участь відразу дві поетеси з Дунаївців — Людмила Весела і Ольга Остапчук, що презентували, збірки власних поезій, відповідно, «Кленовий пасьянс» і «Награда за нежность».
Немає коментарів:
Дописати коментар